Комунальний заклад «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №34 «Незабудка» Кам’янської міської ради

 





Сторінка психолога

 

 

 

2023-2024 рік

 

23 квітня до Дня психолога  проводили заходи по зміцненню та збереженню психологічного здоров'я 

 

 

 

 

 

 

 

02.04.2024 в ЗДО 34 "Незабудка" долучилися до

АКЦІЇ ПІДТРИМКИ В ДЕНЬ ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО АУТИЗМ

 

 

До щорічної акції "16 днів проти насильства" (з 25 листопада до 10 грудня)  в ЗДО 34 "Незабудка" були проведені і заплановані заходи з усіма учасниками освітнього процесу: надані консультації для батьків, проведений міні-тренінг з педагогами "Розрізняємо види насильства. Алгоритм дій протидії". З  дітьми проведені тематичні міні-заняття "Що добре, що погано"

 

 

10 жовтня в ДНЗ 34 святкували день психологічного здоров'я. В закладі проходила "Акція теплих слів", де кожен бажаючий міг надати побажання всім учасникам освітнього процесу. Дітки з вихователями долучились до акції "Незабудка-квітка дружня", де разом створювали груповий колаж друзів. 

 

 

 

 

 

 

                                               

 

  2022-2023 рік

Рекомендації для зниження тривожності у дітей

Веселкове дихання

дихання з долонею

зіркове дихання

дихання з крапкою

дихання з яблуком

 

Як допомогти дитині відновити почуття безпеки?

Як допомогти дитині відновити почуття безпеки?

Як допомогти дитині відновити почуття безпеки?

Як допомогти дитині відновити почуття безпеки?

Як допомогти дитині відновити почуття безпеки?

Як допомогти дитині відновити почуття безпеки?

 

Рекомендації для профілактики стресу  

 10 кроків до резільєнтності

 

В грудні 2022 року був проведений навчально-практичний семінар для педагогів з використанням арт-терапевтичних технік "Забезпечення емоційного здоров'я в умовах воєнного стану"

 

https://docs.google.com/document/d/1yRVYqBXMIm8TIiL8tAr9mWMsMsGTmUv5/edit?usp=sharing&ouid=115763384709347884394&rtpof=true&sd=true

 

В квітні для педагогів відбувся теоретично-практичний семінар "Допомога собі і близьким. Перша психологічна допомога"

 

https://docs.google.com/document/d/194w4w1AtmptrfZiTjtLpdsH5P5DIcfXb/edit?usp=sharing&ouid=115763384709347884394&rtpof=true&sd=true

 

 

Рекомендації при гострих кризових ситуаціях під час

 

 

військових дій в країні

 

 

 

 

 

 
5 порад для батьків
 

 

ЯК ПІДТРИМАТИ ДІТЕЙ У ЦЕЙ НЕПРОСТИЙ ЧАС ВІЙНИ

1. Бути поруч: пам’ятайте, ми є головним джерелом підтримки для наших дітей. Тому відчуття нашої люблячої присутності – це найголовніший «термостат безпеки» для їхньої душі. Бути поруч – це про дотик і обійми, про співдіяльність і про казку разом – де б ми не були – у ліжку чи в бомбосховищі… Це про добрий погляд, це про уважність і любов… І теж про чутливість до того, коли дитина цього потребує, а коли вона хоче побути наодинці.

2. Бути прикладом: більшість способів давати собі раду з викликами передаються дітям через те, що вони дивляться і наслідують, як пораємося ми. Тож нам важливо бути свідомими цього. І ділитися, говорити з ними про те, що нам допомагає… І звісно це не означає, що ми маємо бути «ідеальним» прикладом – бо стійкість, це не про те, щоби ніколи не падати, а про те, щоби вставати знову і знову…

3. Спілкуватися: це так важливо для дітей, щоб ми допомагали їм розуміти, що відбувається і як нам вистояти у цій війні – на макро-рівні як народу, і на мікро-рівні як сім’ї. Це означає говорити з дітьми з повагою до їх внутрішньої мудрості, бажання і потреби розуміти. Це означає теж слухати, що говорять вони, і слухати те, про що вони мовчать… І відповідати – як можемо – бо не завжди ми знаємо відповіді і у цьому теж важливо бути чесними. Це не означає теж втішати дітей «псевдооптимістичними» сценаріями, бо ми свідомі, що дорога до Перемоги може бути довгою і на ній може бути багато болю і втрат. Але це означає передати їм віру, що з Правдою ми обов’язково і неминуче переможемо і наша країна буде вільною і щасливою!

4. Задіювати: ми не знаємо, наскільки довгими будуть ці випробування війни – але час життя безцінний – і ми маємо жити, що б не було - ми маємо Жити. І звісно, ми не можемо не слідкувати за новинами, але ми не потребуємо бути безперервно в новинах – треба зосередитися на корисній дії. Для дітей, звісно, ці дії дуже різні і залежать від того, де ви зараз: вдома, у бомбосховищі і т.д. – це і вчитися, і малювати, читати/слухати казки, гратися (у різні способи, і не лише в телефоні – є стільки стосункових ігор), допомагати по дому, молитися, робити добрі справи, займатися спортом і т.д. Корисна діяльність приносить добрий плід, вона зосереджує увагу і допомагає інтегрувати енергію стресу. І вона важлива не лише дітям, але й нам дорослим…

5. Відновлюватися: це випробування може бути тривале, а відтак брати чимало нашої енергії – а тому ми потребуватимемо часу на регулярне відновлення сил. І ми, і діти. А тому так важливо мати в режимі дня ті активності, які поповнюють сили – як заряджання телефону – коли стрес є більшим, заряджати треба частіше і мати додатковий «павербенк». Тож подбаймо, щоби у режимі дня дітей обов’язково були і сон, і добра їжа, і час на гру, на домашніх улюбленців, на рухову активність, і обов’язково щоденний дотик до чогось, що є Світлом (казки, історії, краса, сповнені світла люди і т.д.), і що нагадує їм у ці темні часи – що є Світло - правди, любові, мужності - і це Світло неминуче переможе, бо воно непереможне…

 

P.S. Дослідження кажуть, що діти, стикаючись з випробуваннями не обов’язково мають мати психологічні проблеми, а навпаки можуть демонструвати «посттравматичне зростання» - і це великою мірою залежатиме від підтримки дорослих. Вони можуть зростати у резилієнтності (психологічній стійкості), мудрості, вдячності, здатності будувати глибокі стосунки, знати, що у житті найголовніше… Тож нехай вони виростуть саме такими – наші діти!

 

 

 

         

Консультація для батьків:

Адаптація дітей до дитячого садочка

 

Що може бути причиною психологічного дискомфорту в дитини в період відвідування дошкільного закладу?

Небажання дитини йти в дитячий сад, страх перед ним у перші дні, і навіть тижні, після початку відвідування цілком зрозумілі і природні. Більше того – вони свідчать про те, що психологічний розвиток дитини протікає абсолютно нормально.

Існує кілька основних факторів, що доставляють дитині найбільший психологічний дискомфорт:
• Навколишня обстановка
навколишнє оточення в дитячому саду радикально відрізняється від домашньої обстановки. Причому найчастіше дитину з душевної рівноваги можуть виводити такі дрібниці, на які доросла людина навіть і уваги ніякого не звернув би – колір постільної білизни та інше.
• Режим дня
Існує одна побита істина – перед тим, як віддати дитину в дитячий сад, обов'язково поступово переводите його на той режим дня, який буде в садку. Проте практично завжди батьки ігнорують цей дуже розумну пораду. І в результаті дитина, яка звикла спати до 10 – 11:00 ранку, неминуче буде протестувати проти того, що його в 7 ранку насильно витягають з теплого ліжка і практично волоком тягнуть в дитячий сад

• Приниження Его дитини
Ще один фактор, проти якого дуже сильно протестують дуже багато дітей – це колектив. І в цьому немає нічого дивного – кілька років весь світ крутився навколо дитини, її почуттів, бажань і потреб. А тепер дитина оточений великою кількістю дітей, і він більше не є центром уваги, так як вихователь при всьому своєму величезному бажанні просто фізично не може віддавати всю свою увагу кожній дитині окремо.
• Незнайомі люди
Досить велика кількість незнайомих людей, які починають оточувати дитини, який пішов у дитячий садок. Вихователі, няні, музичні та фізкультурні працівники – дитині вкрай важко звикнути до них. Дитина починає відчувати серйозний психологічний стрес, який і виявляється криками і плачем.
• Відсутність поруч мами
Для будь-якої дитини мама – це навіть не центр всесвіту, це весь всесвіт. А в садочку дитина змушена розлучатися зі своєю матусею. Найчастіше цей стресовий фактор є одним з найбільш важких в період адаптації дитини. Не варто злитися на плач дитини, яка відчайдушно хватає вас за одяг – вона дійсно щиро вірить в те, що мама може піти і не повернутися за ним. І той факт, що і вчора, і позавчора ви поверталися за ним, і сьогодні теж повернетеся, і будь-які інші розумні доводи не в силах вгамувати панічний страх дитини. Для того щоб полегшити моральний стан дитини, необхідно заздалегідь привчати дитину до того, що мама іноді йде. З самого раннього залишайте малюка хоча б на короткий проміжок часу – з татом, бабусею, подругою. І під час адаптаційного періоду в дитячому саду дитині буде набагато легше.
• Невідомість
Ще однією причиною того, чому дитина не хоче йти в дитячий сад, є банальний страх перед невідомістю. Дитина просто – напросто боїться того, чого вона не знає. 

 

 

Готовність чи неготовність шестирічок до школи

(консультація для батьків)


      В нашій країні навчання в школі можна розпочинати з 6-7 років. У якому саме віці віддавати дитину, визначають лікарі та психологи, але остаточне рішення, звісно ж, приймають батьки.
     Специфіка особистісного та психічного розвитку шести річок відповідає типовому дошкільнику. як показує практика, лише вийнятки коли діти 5, 5 с половиною, шість років мають високий рівень готовності до навчання у школі.
Особливості сучасної школи відрізняються від тих, за якими навчались батьки дошкільників.
      Поспішаючи віддати дитину до школи, старшого дошкільника можна , якщо задатися ціллю, щоб навчити дитину читати, писати, виконувати завдання тестових методик. Однак прирікаючи до навчання в школі шестирічку, яка за всіма ознаками переживає золоту пору дитинства, батьки підтримують штучне скорочення психологічного віку дитини та долучаються до педагогічного злочину наших чиновників.
        У шести річок провідний вид діяльності це гра. Дорослі ж сприймають це як лінощі, пустощі, неуважність на уроках.  але саме в грі бере свій початок інтерес до навчання, ігровий інтерес змінюються на пізнавальний. Дуже важливо, щоб цей процес був природнім. Навіть дошкільники, які вважаються готовими до школи, орієнтуються лише на зовнішні  форми – портфель, форма, шкільне приладдя. Якщо навчання починається без  твердої основи, то це нагадує будівництво будинку без фундаменту. Штучне переривання розвитку ігрових навичок є псевдо педагогічним втручанням і шкодить процессу розвитку особистості дитини.
        Психологічна готовність до подальшого навчання у школі має декілька складових, а саме:
-мотиваційна;
-пізнавальна;
-емоційно-вольова;
-фізіологічна
       Саме  рівномірний розвиток всіх складових і є показником високого рівня готовності до навчання у школі.
Підготувала: практичний психолог ДНЗ № 34 «Незабудка» Ольга Лучкевич, 09.2021р.

 

 

2020-2021 навчальний рік 

Робочі моменти - навчаємось разом! Ми-педагоги-команда!

 

 

Емоції кольорові!!!

 

 

 

2019-2020 рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2018-2019 навчальний рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2017-2018 навчальний рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 
 
 

1
2